Встановлений Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 431/2007 й відзначається кожної третьої неділі травня “з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства”.
Через терор і репресії у XX столітті пройшли всі верстви українського суспільства: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Пік репресій – так званий “великий терор” – припав на 1937–1938 роки. Це була масштабна кампанія масового знищення громадян, розгорнута в СРСР із ініціативи політичного керівництва й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВС у Києві. А 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя більшовицького перевороту було розстріляно 1 111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.
Наслідками комуністичного терору 1930-х років стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти України, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Сотні тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Російські окупанти, які 2014 року розпочали проти України збройну агресію, нині під час широкомасштабного вторгнення здійснюють такі ж страхітливі злочини, як і їхні сталінські попередники. Справжньою “косою смерті” вони пройшлися по нашій землі. Вбито, закатовано, ув’язнено й депортовано сотні тисяч жителів українських міст і сіл. Це новітній геноцид українського народу. Його ознаки – цілеспрямоване знищення громадян України та їх переслідування за національною ознакою на окупованих територіях; заборона мови, культури, освіти, знищення шкіл і бібліотек, спалення церков, житлових масивів і лікарень, вивезення сільськогосподарської техніки, продуктів харчування.
Ворог має бути знищений, а українська земля – очищена від рашистських окупантів. Україна переможе!
